Безстрокові фʼючерси і маржа в крипті: що це, фандинг і як не зловити ліквідацію

Привітна назва ховає справжній двигун: безстроковий фʼючерс це плече, і саме плече, а не контракт, перетворює дрібний рух проти вас на втрату всієї застави. Це контракт на ціну активу без дати експірації, який тримають скільки завгодно, а поряд зі спотом його утримує фандинг, періодичні виплати між лонгами й шортами. По суті перпетуал це зручна обгортка навколо старого ризику: позикові гроші під заставу, де велике плече стоїть впритул до обнулення рахунку.

Слово плече звучить як прискорювач прибутку, і новачки хапаються за максимальне, x50 чи x100, не рахуючи ризик. Здебільшого я торгую фʼючерси й золото, а до крипто-перпетуалів ставлюся обережно саме через плече: інструмент робочий, але небезпечний для того, хто лізе в нього без стопа. Розберемо спокійно й по порядку, що таке безстроковий фʼючерс, до чого тут фандинг, як маржа і плече множать результат і за якою ціною прилітає ліквідація.

У цій статті ми розберемо:

• безстроковий фʼючерс це контракт без строку експірації, який тримають скільки завгодно, а до спота його привʼязує фандинг;
• фандинг це виплати між лонгами й шортами кілька разів на день, а не комісія біржі;
• маржа це ваша застава, а плече у стільки-то разів множить і прибуток, і збиток від одного руху ціни;
• за моїм досвідом головний ризик тут не інструмент, а плече: при x100 вистачає руху на відсоток, щоб зловити ліквідацію.

Почнемо з того, що взагалі таке безстроковий фʼючерс і чому в нього немає строку.

Що таке безстроковий фʼючерс (perpetual) і чим він відрізняється від звичайного

Безстроковий фʼючерс — це похідний контракт на актив без дати експірації, який трейдер може утримувати необмежений час. Англійська назва perpetual futures так і перекладається, вічні фʼючерси.

У звичайного фʼючерса є дата погашення, до якої його ціна сходиться з ціною базового активу. У безстрокового такої дати немає, і одразу постає питання: що ж тоді тримає ціну контракту поряд зі спотом. Відповідь це фандинг, розберемо його в наступному розділі. Виходить, що головна відмінність перпетуала рівно одна й сидить у строку: класичний контракт закривається до дати виконання, а безстроковий живе без строку, і роль механізму привʼязки замість дати виконує фандинг.

Звідси й різниця в застосуванні. Класичні фʼючерси на регульованих біржах на кшталт CME для мене еталон чесного біржового обсягу: по ньому видно реальний інтерес великого капіталу, тих самих розумних грошей. Крипто-перпетуали торгуються на криптобіржах і на децентралізованих майданчиках, і обсяг там влаштований інакше. Сам інструмент належить до деривативів і фʼючерсів, тобто до похідних контрактів, де ви торгуєте не активом напряму, а контрактом на його ціну. Практичний висновок для новачка простий: перпетуал зручний тим, що не треба стежити за датою експірації й перекладатися з контракту в контракт, але за цю зручність ви платите фандингом при довгому утриманні.

Коротко: Безстроковий фʼючерс це контракт без дати експірації, який тримають скільки завгодно; на відміну від звичайного фʼючерса строку в нього немає, і привʼязку до спота тримає фандинг.

Що таке фандинг (funding rate) простими словами

Фандинг — це періодичні виплати між сторонами угоди, які біржа розраховує кілька разів на день, найчастіше кожні вісім годин, а на частині бірж і частіше. Це не комісія майданчика, а розрахунок між самими трейдерами.

Логіка проста. Коли перпетуал торгується дорожче спота, лонги платять шортам, коли дешевше, навпаки платять шорти. Тим самим фандинг працює як пружина, що повертає ціну контракту до ринку: тих, хто розігнав перекіс, штрафують на користь протилежної сторони. Без дати погашення в безстрокового фʼючерса немає природної точки притягання до спота, і цю роль бере на себе саме фандинг. По суті ціну тримає поряд з ринком не біржа, а самі трейдери через ці виплати.

Для практики тут важливі два моменти. Перший: при довгому утриманні позиції фандинг це витрата, і якщо ставка йде проти вас, виплати накопичуються й помітно зʼїдають результат. Тому за ставкою варто стежити, благо біржі й сторонні сервіси показують її в реальному часі. Другий: високий фандинг це й сигнал перегрітого настрою, коли натовп масово набився в один бік, а за такими перекосами на крипторинку нерідко йде різкий розворот. Я дивлюся на це очима обʼємного аналізу: куди набився натовп і хто стоїть проти нього.

Коротко: Фандинг це виплати між лонгами й шортами кожні вісім годин, а не комісія біржі; він тримає ціну перпетуала біля спота, а при довгому утриманні працює як витрата проти вас.

Маржа і кредитне плече: як вони множать прибуток і збиток

Маржинальна торгівля це угоди на позикові кошти біржі, де ваші власні гроші служать заставою, її й називають маржею. Кредитне плече — це відношення позикових коштів до вашої застави: при плечі x10 на кожен ваш долар біржа дає ще девʼять, і ви керуєте позицією в десять разів більшою за власні кошти. У крипті плече буває дуже великим, до x100 і вище.

Працює плече в обидва боки однаково, і це ключова думка. З плечем x10 рух ціни у ваш бік на один відсоток дає вже десять відсотків прибутку відносно застави. Гарно. Але той самий один відсоток проти вас забирає ті самі десять відсотків застави. Плече не додає вам правоти, воно лише множить результат будь-якого руху, і прибуткового, і збиткового. Звідси неприємний висновок: що більше плече, то меншого руху проти вас вистачає, щоб втратити всю заставу. Високе плече не підвищує ваші шанси заробити, воно тільки присуває точку повної втрати впритул до ціни входу. Я тримаю плече низьким саме тому: мені потрібен запас, щоб пережити звичайні коливання, не вилітаючи по ліквідації на рівному місці. Як влаштоване саме кредитне плече і чому воно таке небезпечне, я докладно розбираю в розділі курсу.

Варто знати й про два режими маржі, це прямо впливає на контроль ризику. При ізольованій маржі під ризиком тільки застава конкретної позиції, і ліквідація зачепить лише її, решта рахунку ціла. При крос-маржі заставою служить весь баланс рахунку, і одна невдала позиція здатна потягти за собою все. Новачку безпечніша ізольована маржа: вона чесно обмежує втрату однією угодою й не дає жадібності ризикнути всім депозитом одразу. І головну оману про плече назву прямо: багатьом здається, що велике плече потрібне, щоб заробити більше з маленького депозиту. Насправді той самий результат дає менше плече й трохи більше терпіння, тільки без ризику миттєвої ліквідації. Плече вирішує задачу розміру позиції, а не задачу прибутку.

Коротко: Плече множить будь-який рух в обидва боки: при x10 один відсоток у плюс це десять відсотків прибутку, а один відсоток у мінус це десять відсотків застави; новачку безпечніша ізольована маржа і низьке плече.

За якою ціною настає ліквідація і як її не зловити

Ліквідація — це примусове закриття позиції біржею, коли застави перестає вистачати для підтримання відкритої угоди з плечем. Перед нею зазвичай приходить маржин-кол, попередження біржі про те, що застава тане; але на великому плечі від маржин-кола до ліквідації минають лічені миті, бо запас по руху крихітний.

Ціна ліквідації залежить передусім від плеча, і тут працює проста зворотна логіка: що більше плече, то ближче рівень ліквідації до точки входу. Грубі орієнтири допомагають це відчути. При плечі x100 для ліквідації вистачає руху приблизно на один відсоток проти вас, при x50 близько двох, при x20 близько пʼяти, при x10 близько десяти. Точні значення трохи зміщують підтримувальна маржа й комісії, але порядок саме такий. Простий приклад. Ви відкрили позицію на 1000 доларів з плечем x50, тобто керуєте обсягом у 50 000. Ціна пішла проти вас усього на два відсотки, і ці два відсотки від 50 000 дорівнюють якраз вашій 1000 застави. У цей момент біржа закриває позицію, далі втрачати нічого, застава обнулилася. На крипторинку до цього додається ефект доміно: масові ліквідації в один бік підштовхують ціну далі й викликають нові ліквідації, тому різкі проколи ціни на перпетуалах часто і є слідами таких каскадів.

Захист від ліквідації зводиться до трьох простих речей, і всі вони у ваших руках. Низьке плече, щоб рівень ліквідації стояв далеко. Стоп-лосс раніше за рівень ліквідації, щоб угоду закрив ваш план, а не біржа. І невеликий ризик на угоду. Працюють ці правила тільки разом: низьке плече без стопа все одно небезпечне, а стоп при величезному плечі може не встигнути спрацювати на різкому проколі. Мій підхід такий: ризик тримаю в районі одного-двох відсотків від депозиту і ставлю стоп до того, як рахую обсяг позиції, а не навпаки. Логіка проста: якщо стоп стоїть правильно, до ліквідації справа не доходить зовсім, ви виходите по своєму стопу значно раніше і з маленьким збитком. Біржа ніколи не закриє вас вигідніше, ніж ви самі закрилися б по стопу, адже ліквідація це закриття по ринку в найневигідніший момент, нерідко ще й з додатковою комісією.

Коротко: Ціна ліквідації тим ближче до входу, чим вище плече: при x50 вистачає двох відсотків проти вас, щоб обнулити депозит; тримає від неї низьке плече, стоп раніше за рівень ліквідації і ризик один-два відсотки на угоду.

Як це виглядає на крипторинку: ризики на конкретному прикладі

Зберемо все разом на живому прикладі. Крипто-фʼючерси це величезна волатильність, і не випадково: сюди за легкою наживою йдуть усі, від домогосподарок до вчителів, і цей потік спекулятивних грошей і розгойдує ціну. На акціях такого майже немає, там нудні учасники рахують дивіденди й внутрішню вартість. А на перпетуалах гроші натовпу приходять на ринок і перерозподіляються, і перерозподіляються вони не на користь натовпу. Проста ілюстрація сили руху: купили біткоїн по 71 000, ціна в моменті падає до 50 000, і на контракті ви втрачаєте близько третини вартості тут і зараз, а з плечем цей мінус множиться до повного зливу.

Свою роль грають і маркетмейкери, без жодної теорії змови. Банк-маркетмейкер дає подвійне котирування, у нього можна і купити, і продати, і тим самим він забезпечує ринок ліквідністю. Але коли натовп масово набився в лонг, продавати йому по суті нікому, і в шорт проти нього встають саме великі гравці, як мінімум за договором з біржею про згладжування дисбалансу. Далі каскад ліквідацій перегрітих лонгів рухає ціну вниз, і депозити натовпу йдуть у ринок. Тому я й дивлюся на обсяг: він показує, де реально стоїть великий капітал, а не куди дивиться натовп. Як усе це працює на крипто-фʼючерсах і чому саме тут такі ризики, я розбираю на прикладах у відео: ризики торгівлі фʼючерсами на криптовалюті.

Коротко: На перпетуалах гроші натовпу перерозподіляються не на його користь: спекулятивний приплив створює волатильність, а каскад ліквідацій перегрітих лонгів уводить депозити в ринок; обсяг показує, де стоїть великий капітал.

Якщо з криптою ти тільки знайомишся, основи зібрав у гайді про криптовалюти.