Маркетмейкер це великий професійний учасник, який за договором з біржею постійно тримає заявки на купівлю й продаж і тим самим забезпечує ліквідність. Заробляє він передусім на спреді, різниці між ціною купівлі й продажу. Роздрібному трейдеру важливо не воювати з ним, а розуміти його логіку і йти за ним.
Маркетмейкер це, напевно, найстрашніша казка всіх трейдерів. Ним лякають новачків, на нього вішають усі збитки: мовляв, він спеціально вибиває ваші стопи й забирає гроші. Частка правди тут є. Але картина складніша, і я з 2013 року дивлюся на це інакше. У більшості втрат винен зовсім не він.
У цій статті ми розберемо:
- маркетмейкер це насамперед лімітний учасник, його завдання давати ліквідність, а не розоряти вас особисто;
- заробляє він на спреді й комісіях біржі, а не на охоті саме за вашим стопом;
- ліквідність він збирає там, де її багато: на очевидних круглих рівнях, куди всі ставлять стопи;
- робочий висновок простий: не ставити стопи в очевидних місцях і йти за великим капіталом, а не проти.
Щоб зрозуміти, хто насправді рухає ціну, треба спершу розібратися, що таке маркетмейкер і чим він відрізняється від вас і мене за терміналом. З цього й почнемо.
Хто такий маркетмейкер на біржі — визначення
Маркетмейкер — це професійний учасник ринку, який за договором з біржею підтримує подвійне котирування, тобто одночасно тримає заявки на купівлю й на продаж. За рахунок цього в біржовому стакані завжди є з ким здійснити угоду, і ціна не скаче рвано. Його завдання стабілізувати торгівлю, а не влаштувати вам особисту засідку.
Головне, що я хочу донести: маркетмейкер це насамперед лімітний учасник. Усіх на ринку можна звести до двох типів. Одні рухають ціну ринковими ордерами (купив тут і зараз за будь-якою ціною). Інші стоять лімітними заявками за заздалегідь вибраною ціною і просто чекають контрагента, самі ціну не рухаючи. Маркетмейкер із других. На його боці алгоритми, технології й великі гроші, тому в прямій конкуренції з ним роздрібному трейдеру робити нічого. До маркетмейкерів належать великі банки й спеціалізовані торгові фірми, наприклад Citadel Securities і Virtu Financial, а на крипторинку таку роль грають компанії на кшталт Wintermute і Jump Trading. Докладніше про їхню роботу саме на крипті я розбираю в матеріалі про маркетмейкерів у крипті.

Функції маркетмейкера: ліквідність і спред
Головна функція маркетмейкера це ліквідність. Він одночасно виставляє ціну, за якою готовий купити, і ціну, за якою готовий продати. Різниця між ними і є спред, плата за те, що будь-якої миті у вас є з ким укласти угоду. Що спокійніший і ліквідніший інструмент, то спред вужчий. На тонкому ринку або в момент новин він розширюється, бо ризик для маркетмейкера вищий.
Із цього випливає простий висновок про його поведінку. Маркетмейкеру вигідно купувати там, де дешево, і продавати там, де дорого, тобто на тих самих рівнях підтримки та опору, що бачимо й ми. А ще йому потрібно, щоб ринок не тікав надто далеко в один бік, інакше його лімітні позиції опиняться в мінусі. Тому він закономірно захищає свої рівні. Це та сама логіка контролю ринку великими гравцями, просто з акцентом на лімітні заявки. Тут корисно розуміти сам механізм заявок: чим ринковий ордер відрізняється від лімітного і як влаштований стакан з цінами Bid і Ask. Це основа, яку я розбираю в розділі про види й типи ордерів у безкоштовному курсі.

Як маркетмейкер заробляє і чому це важливо знати
Дохід маркетмейкера складається з кількох частин. Основа це спред, який він знімає на величезному потоці угод. Далі йдуть комісії та знижки від біржі за те, що він підтримує ліквідність. І окремо професіонали заробляють на аналізі потоку ордерів, бачачи, де скупчується основна маса заявок і стопів. Важливо розуміти: його заробіток побудований на масовості й стабільності, а не на охоті особисто за вашим стопом.
Ось тут і криється головний практичний урок. Стопи натовп ставить в одних і тих самих очевидних місцях: рівно під круглим рівнем, прямо за локальним мінімумом. Це і є зона, де ліквідності багато. Коли ціну ненадовго проштовхують за такий рівень, вибивають ці стопи й розвертають назад, я називаю це хибним наколом. За моїми спостереженнями, найчастіше трейдер втрачає не тому, що маркетмейкер лиходій, а тому, що сам поставив стоп у найпередбачуванішому місці. Як формується цей дефіцит ліквідності під рівнями, докладно розібрано в розділі про роботу з рівнями.
Що з цим робити. Не ставте стоп рівно на очевидному рівні, відсувайте його за екстремум із запасом за волатильністю. Не торгуйте в перші хвилини після важливих новин, там рухи найманіпулятивніші. І головне, входьте за напрямком великого капіталу, а не проти нього. Це не порада особисто вам, а те, як дію я, бо сперечатися з тим, у кого алгоритми й капітал, безглуздо. Живий розбір, як маркетмейкер діє на біржі і як під нього підлаштуватися, я показую в ролику: Як торгує лімітний учасник: стратегія Smart Money.
Часті запитання
Це великий професійний учасник, який за договором з біржею постійно тримає заявки на купівлю й продаж. Завдяки йому в трейдера завжди є з ким укласти угоду без різких стрибків ціни.
Насамперед на спреді, різниці між ціною купівлі й продажу, на великому потоці угод. Додатково на комісіях біржі за підтримання ліквідності й на аналізі потоку ордерів.
Особисто за вашим ні. Великий капітал збирає ліквідність там, де її багато, а це очевидні рівні, куди стопи ставить увесь натовп. Не потрапити під це просто: не розміщуйте стоп у найпередбачуванішому місці.
Ознаки: сплеск обсягу без руху ціни (хтось поглинає потік), хибний пробій рівня зі швидким поверненням, довгі тіні свічок біля важливих рівнів і розширення спреду в тонкому ринку.
Входити за напрямком великого капіталу, чекати підтвердження після хибного пробою, відсувати стоп за зону скупчення заявок і не торгувати в момент виходу новин.
Про автора
Автор: Ігор Арапов — незалежний дослідник у галузі психології інвестиційних рішень і поведінкових фінансів, практикуючий трейдер з 2013 року, засновник arapov.trade, автор серії книг з трейдингу (Open Library), (ORCID: 0009-0003-0430-778X).




