Хвилі Еліотта це теорія, за якою ціна рухається циклами з восьми хвиль: п'ять хвиль ідуть у бік тренду і три відкочують проти нього. В основі лежить психологія натовпу, а не магія. Теорія популярна, але сильно суб'єктивна, тому я ставлюся до неї як до погляду на настрій ринку, а не як до точного прогнозу.
Хвилі Еліотта це дуже популярна штука: половина графіків в інтернеті розмічена саме так. Одразу скажу прямо, сам я за ними не торгую, і нижче поясню чому. Але новачку важливо розуміти, що це таке, щоб тверезо оцінювати чужі прогнози й не приймати красиву картинку за істину. Тому розберемо і саму теорію, і її слабке місце.
У цій статті ми розберемо:
- хвилі Еліотта це про психологію натовпу: імпульс за трендом і відкат проти нього;
- повний цикл це вісім хвиль, п'ять імпульсних і три корекційні, плюс три жорсткі правила;
- рівні Фібоначчі використовують як орієнтири глибини відкатів і цілей, але це не гарантія;
- головна проблема теорії це суб'єктивність: один і той самий графік розмічають по-різному.
Спочатку розберемо, що взагалі вигадав Еліотт і з чого складається цикл, потім як це рахують через Фібоначчі, і наприкінці чесно поговоримо про обмеження.
Що таке хвильова теорія Еліотта
Хвильова теорія Еліотта — це метод технічного аналізу, який описує рух ринку через повторювані хвилі, що відображають психологію натовпу. Її вигадав американський бухгалтер Ральф Нельсон Еліотт ще в тридцятих роках минулого століття, розглядаючи графіки фондового ринку. Його ідея була в тому, що ціна рухається не хаотично, а циклами, бо маси людей поводяться схоже раз за разом. Це частина технічного аналізу.
Повний цикл складається з восьми хвиль. П'ять хвиль утворюють імпульс у бік тренду, їх нумерують цифрами від 1 до 5. Ще три хвилі це корекція проти тренду, їх позначають літерами A, B, C. Важлива особливість теорії це фрактальність: кожна велика хвиля всередині складається з таких самих хвиль менших. По суті це про те саме, про що кажу і я: на ринку є фаза, коли натовп масово застрибує в рух, і фаза, коли він сумнівається й фіксує прибуток.

П'ять імпульсних і три корекційні хвилі: структура
В імпульсі в кожної хвилі своя психологія. Перша це боязкий початок, коли тренд ще мало хто помічає. Друга відкочує назад, перевіряючи рух на міцність. Третя найпотужніша й найдовша, у неї входить основний натовп, нерідко на страху впустити. Четверта це перепочинок і боковик, а п'ята це фінальний ривок на ейфорії, уже на слабшому обсязі. Далі йде корекція з трьох хвиль A, B, C.
У теорії є три жорсткі правила, які не можна порушувати: друга хвиля не опускається нижче початку першої, третя ніколи не буває найкоротшою, а четверта не заходить на цінову територію першої. Глибину відкатів і цілі зазвичай прикидають за рівнями Фібоначчі: корекції часто лягають у діапазон від 38,2 до 61,8 відсотка, а ціль третьої хвилі нерідко близько 161,8 відсотка довжини першої. Тільки тримайте в голові, що це орієнтири, а не гарантія. А ось що справді варто перевіряти, це обсяг: справжня третя хвиля йде на зростанні обсягу, а слабший обсяг на п'ятій видає виснаження тренду. Ці фази ринку докладно розібрані в курсі.

Обмеження теорії Еліотта: суб'єктивність розмітки
Тепер чесно, як практик. Я з 2013 року на ринку, з часом хвилі Еліотта теж вивчав, але зараз за ними не торгую. І головна причина це суб'єктивність. Дайте один і той самий графік десятьом аналітикам, і ви отримаєте десять різних розміток, нерідко з протилежними висновками. Гірше того, хвилі чудово підганяються заднім числом: після руху завжди видно, де була перша, а де третя. А ось у правому краю графіка, де й ухвалюється рішення, такої ясності майже ніколи немає.
Це не нападки на інструмент, він популярний і хтось ним успішно користується. Просто я обираю спиратися на об'єктивніші речі: реальні рівні підтримки й опору, обсяг і фази за методом Вайкоффа, де попит і пропозицію видно прямо на графіку. За моїм досвідом рівні інформативніші за хвильові побудови. Якщо ви все ж пробуєте торгувати за Еліоттом, ставтеся до розмітки як до версії, а не до істини: вхід тільки за підтвердженням, стоп за структурою, ризик один-два відсотки на угоду. Це не порада особисто вам, а те, як я підходжу до ризику взагалі. Чому я обираю обсяги й рівні, я розбираю в методі Вайкоффа, а живе міркування про самі хвилі є в ролику: головний мінус хвиль Еліотта: суб'єктивність.

Часті запитання
Це теорія, за якою ринок рухається повторюваними циклами з восьми хвиль: п'ять у бік тренду і три проти. В її основі психологія натовпу. Корисна як погляд на настрій ринку, але не як точний прогноз.
Друга хвиля не опускається нижче початку першої. Третя ніколи не буває найкоротшою серед імпульсних. Четверта не заходить на цінову територію першої. Порушення будь-якого з них означає помилку в розмітці.
За Фібоначчі прикидають глибину відкатів (часто від 38,2 до 61,8 відсотка) і цілі імпульсу (близько 161,8 відсотка першої хвилі). Це зручні орієнтири, але не гарантія, що ціна їх відпрацює.
Суб'єктивність. Один і той самий графік різні трейдери розмічають по-різному, а самі хвилі легко підганяються заднім числом. На правому краю графіка, де ухвалюється рішення, однозначності майже немає.
Розуміти теорію корисно, але будувати на ній угоди новачку складно через суб'єктивність. На старті надійніше спиратися на об'єктивні рівні, обсяг і фази ринку, а хвилі використовувати лише як допоміжний погляд.
Про автора
Автор: Ігор Арапов — незалежний дослідник у галузі психології інвестиційних рішень і поведінкових фінансів, практикуючий трейдер з 2013 року, засновник arapov.trade, автор серії книг з трейдингу (Open Library), (ORCID: 0009-0003-0430-778X).




