Аналіз за Стейдлмаєром (Market Profile): зона вартості на графіку

Market Profile це спосіб дивитися на ринок як на аукціон: він показує, де ціна провела найбільше часу та обсягу, тобто де перебуває справедлива вартість. Придумав його трейдер Пітер Стейдлмаєр на біржі CBOT. По суті це близький родич об'ємного аналізу, на який я спираюся сам.

Market Profile, або профіль ринку, багато хто обходить стороною як щось складне. А даремно: ідея в ньому зрозуміла і дуже близька до того, як я сам читаю ринок через обсяг. Ринок це безперервний аукціон, і профіль просто показує, за якими цінами реально йшла торгівля. Розберімо його частини без академічної води.

У цій статті ми розберемо:

• Market Profile показує ринок як аукціон у пошуку справедливої ціни;
• POC це ціна з найбільшим обсягом, найбільш прийнята ринком;
• зона вартості це діапазон, де пройшло близько 70 відсотків торгів;
• метод близький до Вайкоффа: обидва читають, де активний великий капітал.

Почнімо з того, що це за інструмент і звідки він узявся.

Що таке Market Profile і хто такий Пітер Стейдлмаєр

Market Profile — це спосіб організації даних про ціну, час та обсяг у вигляді розподілу, схожого на дзвін, який показує, на яких цінах ринок провів найбільше часу та угод.

Придумав цей підхід Пітер Стейдлмаєр, трейдер із ями Чиказької товарної біржі CBOT, ще на початку вісімдесятих. Він помітив просту річ: сама собою ціна не каже, прийняв її ринок чи ні, а ось час, проведений на ціні, каже все. В основі лежить аукціонна теорія: ринок це нескінченний аукціон, який рухається, поки є охочі купувати дорожче або продавати дешевше, і завмирає там, де обидві сторони згодні. На графіку це малюється літерами, кожна літера це торгівля за певною ціною у свій відрізок часу. За духом це той самий об'ємний аналіз ринку, просто поданий через розподіл. До речі, формулу вартості Стейдлмаєра, ціна на час на обсяг, я розбираю у відео про зони вартості.

Кожну літеру в профілі називають TPO, тобто можливість ціни в часі. Коли торгівля рівномірно розтікається навколо центру, формується класичний дзвін, це збалансований день, де ринок задоволений поточною ціною. А коли літери витягуються вузькою вертикальною колоною, перед нами трендовий день: ринок активно шукає нову справедливу ціну і не дає їй застоятися. Уже за самою формою профілю я заздалегідь розумію, чи варто чекати відскоку від меж, чи готуватися до продовження руху.

Зона вартості (Value Area): як визначити дешево і дорого

Найкорисніша частина профілю це зона вартості. У неї потрапляє близько 70 відсотків усієї торгівлі, тобто той діапазон цін, який ринок вважав справедливим. У центрі перебуває POC, точка контролю, ціна з найбільшим обсягом і часом, найбільш прийнята ринком. Межі зони називають верхньою і нижньою межею вартості.

Звідси і проста логіка дешево чи дорого. Усередині зони вартості ціна справедлива. Усе, що вище за неї, ринок вважає дорогим, усе, що нижче, дешевим. Є й спостереження: якщо день відкривається за межами вчорашньої зони вартості, ціна дуже часто повертається назад до неї. На цьому будують угоди від меж зони і від POC як від рівня. Це не порада особисто вам, а опис самої логіки: як саме розвивається ринковий аукціон, варто зрозуміти ще до того, як відкривати угоду. Я й сам спершу визначаю зону вартості, а вже потім шукаю, від якої її межі ринок дає реакцію.

Підказок у профілю більше, ніж здається. Поодинокі відбитки ціни, де торгівля майнула лише раз, показують місця, які ринок проскочив на емоції, і він зазвичай повертається їх перевірити. Слабкі вершини й дна, де екстремум не отримав підтвердження обсягом, теж натякають, що рух туди ще не завершено. Я ставлюся до таких слідів як до незакритих питань ринку: рано чи пізно аукціон до них дотягнеться, і це дає мені орієнтири для цілей.

Горизонтальний обсяг і профіль ринку в трейдингу

Головна відмінність профілю від звичайного графіка в тому, що обсяг тут дивляться по горизонталі, за цінами, а не за часом знизу. Так видно, на яких саме рівнях пройшов основний обсяг. Щільні зони, де торгівлі було багато, називають вузлами високого обсягу: ринок їх прийняв, і ціна до них тягнеться, як до магніту. Розріджені зони, де угод майже не було, це вузли низького обсягу: їх ринок відкинув, і крізь них ціна зазвичай проскакує швидко.

Із цього виходить зрозуміла тактика. Вузли високого обсягу працюють як опори і цілі, а тонкі вузли низького обсягу часто стають місцем різких імпульсів на пробої. Корисний і так званий початковий баланс, діапазон першої години торгів, від нього зручно відштовхуватися протягом дня. Логіка тут та сама, що й у всьому аналізі через обсяг: ціна йде туди, де є інтерес, і я читаю це насамперед через обсяг. Для надійних даних я знову ж таки беру біржові ф'ючерси CME, де обсяг реальний, а не тіковий.

Окрема цінність профілю це недоторкані точки контролю. Якщо стара POC не отримала повторного тесту і ціна пішла далі, вона перетворюється на сильний магніт: ринок любить повертатися і добирати ліквідність там, де колись зосередився великий обсяг. Я позначаю такі рівні на старшому таймфреймі і тримаю їх як приховані цілі на кілька днів уперед. Часто саме до них тягнеться ціна, коли поточний рух видихається.

Market Profile проти методу Вайкоффа: схожість і відмінності

Мене часто запитують, що обрати, профіль чи Вайкоффа. Насправді вони про одне й те саме: обидва читають ринок як аукціон і намагаються зрозуміти, де активний великий капітал і де перебуває справедлива ціна. Це не конкуренти, а два погляди на одну механіку попиту й пропозиції.

Різниця в акцентах. Market Profile це про статистику і зону вартості: де ціна була прийнята, а де відкинута. Метод Вайкоффа йде від фаз, накопичення й розподілу, і від принципу зусилля-результат, тобто від співвідношення обсягу і ходу ціни. Сам я будую торгівлю з 2013 року на Вайкоффі та обсязі, а профіль використовую як доповнення, щоб швидше побачити, де лежить справедлива вартість. За моїм досвідом це поєднується відмінно, бо говорить однією мовою. Якщо ви тільки починаєте, я раджу спершу опанувати об'ємну логіку, а профіль додати згодом, коли базове чуття ринку вже є.